Коли війна змінює карту країни, справжнє покликання не зникає — воно знаходить нові шляхи служіння людям.
Коли війна змінює карту країни, справжнє покликання не зникає — воно знаходить нові шляхи служіння людям. Саме такою є історія Ігоря Туніка — пастора, місіонера, волонтера, засновника місіонерського руху «Церква Без Стін» та учасника міжконфесійної християнської спільноти COVENITY.

Понад десять років його служіння поєднує проповідь Євангелія, практичну допомогу людям і створення християнських спільнот там, де вони найбільше потрібні. До початку повномасштабної війни команда «Церкви Без Стін» працювала в містах Донеччини, засновуючи нові громади, підтримуючи сім’ї, займаючись реабілітацією людей із залежностями та допомагаючи тим, хто опинився у складних життєвих обставинах.
Місія без кордонів
Повномасштабне вторгнення не стало кінцем служіння. Навпаки — воно розширило його географію.
Разом із командою Ігор Тунік був змушений залишити Донбас, але не залишив своєї місії. Сьогодні місіонерський рух «Церква Без Стін» продовжує працювати в різних регіонах України, створюючи нові громади, підтримуючи переселенців та несучи людям надію через Євангеліє.
Робота з дітьми
Одним із важливих напрямків служіння Ігоря Туніка є робота з дітьми. Разом із командою він організовує дитячі клуби, табори, творчі програми, біблійні заняття та сімейні заходи для дітей із прифронтових регіонів, сімей переселенців і тих, хто постраждав від війни.

Такі зустрічі стають для дітей місцем, де вони знаходять друзів, підтримку, безпечне середовище та знайомляться з Божою любов’ю.
Гуманітарне служіння
Служіння Ігоря Туніка не обмежується церковною кафедрою.

Разом із командою він регулярно бере участь у гуманітарних місіях, допомагаючи внутрішньо переміщеним сім’ям, багатодітним родинам, людям похилого віку та всім, хто опинився у складних життєвих обставинах через війну.

Продуктові набори, одяг, предмети першої необхідності та інша практична допомога стали невід’ємною частиною цього служіння. Для команди важливо не лише задовольнити матеріальні потреби людини, а й подарувати їй надію, увагу та підтримку.
Служіння пораненим військовим
Особливе місце в діяльності Ігоря Туніка займає підтримка українських військових.
Разом із волонтерами він регулярно відвідує поранених захисників у медичних закладах, спілкується з ними, молиться, підтримує їх духовно та передає необхідну допомогу.

Такі зустрічі є нагадуванням про те, що навіть у найважчі моменти людина не залишається сам на сам зі своїм болем.
Євангеліє через життя

Для Ігоря Туніка благовістя — це не лише проповідь з церковної кафедри.
Це розмова з людиною в лікарняній палаті.
Це продуктовий набір для сім’ї, яка втратила дім.
Це підтримка переселенців.
Це молитва з військовими.
Це дитячий табір або нова церковна громада в місті, де ще вчора її не було.
Його служіння побудоване на простому принципі: спочатку побачити потребу людини, а потім показати їй Христа.

Голос, який чують тисячі
Окрім місіонерської роботи, Ігор Тунік є автором і ведучим YouTube-каналу «Без Стін», де ділиться біблійними роздумами, проповідями, інтерв’ю, свідченнями та матеріалами про життя Церкви під час війни.
Канал став платформою, яка допомагає тисячам людей глибше пізнавати Святе Письмо, знаходити відповіді на складні питання віри та бачити, як Євангеліє втілюється у реальному житті.
Розвиток єдності між церквами

Ігор Тунік бере активну участь у розвитку партнерства між євангельськими церквами та служіннями.
Разом із пасторами, капеланами, місіонерами та християнськими лідерами він сприяє проведенню зустрічей, спільних проєктів, євангелізаційних ініціатив і гуманітарних місій.
Одним із важливих напрямків цієї співпраці є розвиток Євангельської коаліції — платформи для взаємної підтримки, навчання та об’єднання християнських служителів навколо спільної місії служіння Україні.
«Стіни руйнуються — місія триває»
Служіння Ігоря Туніка є нагадуванням про просту біблійну істину: Церква — це не будівля, а люди.
І поки є люди, які потребують допомоги, підтримки та звістки про Христа, місія продовжується.
Своїм життям Ігор Тунік демонструє, що справжнє служіння поєднує проповідь Євангелія з практичною любов’ю до ближнього.